Коефіцієнт поточної ліквідності

Оборотні активи це гроші та те, що має стати грошима протягом дванадцяти місяців: заборгованість клієнтів, запаси, короткострокові вкладення і передплачені витрати. Поточні зобов'язання це рахунки, які треба сплатити за ті самі дванадцять місяців: борги перед постачальниками, короткострокові позики, частина довгого боргу, яка припадає на цей рік, заробітна плата й податки до сплати.

Коефіцієнт ділить перше на друге. Значення 1,5 означає, що на кожен долар, який треба сплатити протягом року, компанія має 1,50 долара оборотних активів.

Обидва числа беруть з балансу, де компанії показують оборотні активи й поточні зобов'язання окремими підсумками. Робочий капітал це те саме порівняння у вигляді різниці, а не частки: коефіцієнт понад 1 означає додатний робочий капітал.

Компанія має 600 млн доларів оборотних активів: 150 млн грошима, 200 млн заборгованості клієнтів і 250 млн запасів. Її поточні зобов'язання 400 млн. Коефіцієнт дорівнює 600 ÷ 400 = 1,5, робочий капітал 200 млн доларів.

Якби вона взяла позику на 100 млн зі строком до року і залишила гроші на рахунку, обидві частини зросли б на 100 млн, а коефіцієнт упав би до 700 ÷ 500 = 1,4. Якби вона витратила 100 млн грошей на розрахунок із постачальниками, обидві частини зменшилися б, і коефіцієнт зріс би до 500 ÷ 300, тобто близько 1,67, хоча грошей у компанії стало менше.

• Менше 1 означає, що поточні зобов'язання більші за оборотні активи. Щоб закрити різницю, компанії потрібні гроші від операцій, нові позики або продаж активів. Для багатьох бізнесів це тривожний знак, але не для всіх.
• Значення приблизно від 1,2 до 2 часто вважають помірним для промислової чи споживчої компанії, але універсального правила немає.
• Деякі здорові бізнеси роками працюють із коефіцієнтом нижче 1. Роздрібні мережі й ресторани швидко продають запаси й одразу отримують гроші від клієнтів, а постачальникам платять пізніше, тож можуть обходитися малим робочим капіталом.
• Дуже високий коефіцієнт не обов'язково добрий знак. Він може означати гроші, що лежать без діла, запаси, які погано продаються, або клієнтів, що платять із запізненням.
• Динаміка важить не менше за рівень. Коефіцієнт, що падає рік за роком, вартий уваги, навіть якщо він ще вище 1.

Запаси не завжди вдається швидко перетворити на гроші, тому дві суворіші версії залишають частину оборотних активів поза розрахунком.

Для компанії з прикладу коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює (150 + 200) ÷ 400, тобто близько 0,88, а абсолютної 150 ÷ 400, близько 0,38. Різниця між поточною і швидкою ліквідністю показує, яку частину запасу міцності становлять запаси.

• Це знімок одного дня, дати балансу. Сезонні бізнеси наприкінці активного сезону можуть виглядати зовсім інакше, ніж у його розпалі.
• Не кожен оборотний актив вартий своєї балансової вартості. Запаси, можливо, доведеться продавати зі знижкою, а частину дебіторської заборгованості так і не отримають.
• Компанії можуть підправити число перед кінцем року, наприклад погасивши короткостроковий борг грошима, як показує приклад.
• Він нічого не каже про довгий борг, який треба сплатити за два роки, і про гроші, які бізнес заробляє. Компанія зі стабільним операційним грошовим потоком може спокійно мати нижчий коефіцієнт, ніж та, що спалює гроші.
• Банки, брокери і страховики не ділять баланс на поточну й довгострокову частини так само, тож для них коефіцієнт не застосовується.

• Оборотні активи, поділені на поточні зобов'язання, з балансу на кінець останнього завершеного фінансового року в річному звіті компанії, поданому до SEC.
• Якщо бракує одного з підсумків, коефіцієнт показано як недоступний, а не підставлено оцінкою.
• На сторінці компанії коефіцієнт поточної ліквідності порівнюється з аналогами в секторі поруч із відношенням боргу до EBITDA, як частина фінансового здоров'я; вище значення означає кращий результат.
• Його використовує і F-Score Піотроскі: одна з дев'яти перевірок питає, чи покращився коефіцієнт порівняно з попереднім роком.
• Для банків, брокерів, страховиків і REIT він не використовується.