Валова маржа

Виручка це все, що заплатили клієнти. Собівартість реалізованої продукції це те, у скільки обійшлося виготовити чи придбати продане: матеріали, зарплата на виробництві, оплата постачальникам, а для багатьох компаній ще й доставка та робота дата-центрів.

Валовий прибуток це те, що залишається. Валова маржа це цей прибуток як частка виручки. Валова маржа 40% означає, що з кожного долара виручки 40 центів залишаються на всі інші витрати, а після них стають операційним прибутком.

Обидва числа стоять на початку звіту про прибутки й збитки. Багато компаній показують валовий прибуток окремим рядком; якщо ні, його можна порахувати з виручки й собівартості.

Компанія має 1 000 млн доларів виручки і 600 млн собівартості. Її валовий прибуток 400 млн, а валова маржа 400 ÷ 1 000 = 40%.

Якщо вона підніме ціни на 5%, а витрати не зміняться, виручка зросте до 1 050 млн, валовий прибуток до 450 млн, а валова маржа до 450 ÷ 1 050, тобто близько 42,9%.

Націнка порівнює валовий прибуток із собівартістю, а не з виручкою. Їх легко сплутати, і для того самого товару вони дають різні числа.

У прикладі націнка дорівнює 400 ÷ 600, тобто близько 66,7%, а валова маржа 40%. Магазин, що додає 50% до закупівельної ціни, має валову маржу близько 33,3%, а не 50%.

Кожна наступна маржа віднімає ще один шар витрат. Операційна віднімає також дослідження, рекламу й адміністрування, чиста ще й відсотки та податки. Компанія може мати високу валову маржу і все одно бути збитковою, якщо інші витрати більші. Так часто буває в молодих розробників програм і ліків.

Той самий показник, порахований за річними звітами восьми великих компаній. Різниця здебільшого пояснюється моделлю бізнесу, а не тим, наскільки добре керують компанією.

Розробники програм і чипів залишають собі більшу частину кожного долара, бо ще одна копія програми майже нічого не коштує. Споживчі бренди посередині. Роздрібні мережі й автовиробники віддають більшу частину отриманого постачальникам і заводам, тож низька валова маржа для них нормальна.

• Одного доброго числа немає. Порівнюйте компанію з іншими в її галузі та з її власною історією.
• Валова маржа, що росте кілька років поспіль, часто означає, що компанія може піднімати ціни або дешевше закуповувати й виробляти.
• Валова маржа, що падає, може означати тиск конкурентів на ціни або витрати, які ростуть швидше за ціни.
• Низька валова маржа сама по собі не слабкість. Склад-клуб може добре заробляти на тонкій маржі, якщо товар швидко обертається, а інші витрати низькі.

• Компанії по-різному вирішують, що включати в собівартість. Доставка, амортизація заводів і частина витрат на персонал можуть бути як вище, так і нижче рядка валового прибутку, тож дві компанії однієї галузі не завжди порівнянні.
• Банки, страховики й багато сервісних бізнесів взагалі не показують собівартості, тож для них показник не застосовується.
• Вона не враховує жодних витрат нижче рядка валового прибутку. Компанія може покращувати валову маржу, поки операційна погіршується.
• Разові статті, як-от списання запасів, можуть змінити один рік.

• Валовий прибуток, як його показано в річному звіті компанії, поданому до SEC. Якщо такого рядка немає, виручка мінус собівартість, але лише коли ця собівартість охоплює всі витрати на продане, а не одну їхню частину; інакше маржу показано як недоступну, а не підставлено оцінкою.
• Її використовує F-Score Піотроскі: одна з дев'яти перевірок питає, чи зросла валова маржа порівняно з попереднім роком.
• Для банків, брокерів і страховиків вона не використовується.